Версія для друку

Жінка - легенда

(до 100-річчя від дня народження Катерини Зарицької)

Катерина Зарицька - громадська діячка, член ОУН, одна із організаторів Українського Червоного Хреста, яка все своє життя поклала на вівтар самостійності України.

DSCN9527

DSCN9527
Народилася Катерина Зарицька 3 листопада 1914 року в Коломиї у сім’ї Мирона Зарицького та Володимири з родини Зафійовських. Життєва дорога Катрусі тісно пов’язана з нашим краєм. У 1915-1919 роках проживала у Новому Селі, де дід Онуфрій Зарицький був священиком. Початкову школу закінчила у Тернополі. Потім навчалася у Львові. Її юнацькі роки припали на час поширення ідеології ОУН. Як палка прихильниця цієї організації у              1935-1936 рр. Катруся ще зовсім юною була заарештована й засуджена на варшавському (1935-1936рр.), на Львівському (1936р.) процесах у зв’язку з прямою причетністю до замаху на польського міністра внутрішніх справ Б.Пєрацького. Засуджена до 5 років тюрми.

Зустрівшись у станіславській тюрмі Катерина Зарицька із своїм давнім другом Михайлом Сорокою (українським націоналістом, правозахисником, громадсько-політичним діячем, який народився у селі Великі Гнилиці, за іншими даними у селі Кошляки, Підволочиського району) почали спілкуватись. Про те, як вони зустрічались, ходили легенди. Кажуть, що М.Сорока співав у церковному хорі при тюремній каплиці, а Катерина ходила на богослужіння. Їх спілкування стало основою стосунків, що переросли у велике кохання.

Після звільнення з в’язниці Катерина чекала Михайла у Львові, де              5 листопада 1939 року вони взяли шлюб у Соборі Святого Юра. Здавалося, настали щасливі дні їхнього подружнього життя. У 1940 році Михайло вступив до Львівського університету на математичний факультет, відвідував мистецькі курси, разом вони насолоджувалися життям.

Однак 22 березня 1940 року чотири безхмарних щасливих місяці закінчилися. Вони ще не знали, що закінчилися назавжди. Їх знову заарештовано. Причиною арешту Михайла Сороки стала те, що «был одним из активних деятелей ОУН». Це ж саме звинувачення стосувалося і Зарицької. М.Сороку відправили у 2-гу Львівську тюрму, а К.Зарицьку в тюрму «Бригідки». Михайла Сороку засудили до 8 років концтаборів і відправили етапом у Владивосток, а потім у Воркуту. Катерину Зарицьку залишили у Львові. Там в тюрмі у вересні 1941 року вона народила сина Богдана, якого у 8 місяців передала на виховання своїм батькам Миронові та Володимирі Зарицьким.

Після початку німецько-радянської війни у червні 1941, коли у Львові більшовики відступили перед німцями, К.Зарицька втекла із тюрми і продовжила свою діяльність у націоналістичних організаціях. У 1947 році внаслідок зради К.Зарицьку засудили на 25 років ув’язнення, вона одна із трьох жінок, що мали в СРСР такий термін ув’язнення.

У тюрмах і концтаборах вона мала великий авторитет серед політв’язнів, адже була надзвичайно яскравою особистістю і дивовижно життєрадісною людиною.

22 вересня 1972 року вона вийшла з ув’язнення із забороною проживати на території Західної України. Навесні 1973 року поселилася у м. Волочиськ. Постійне піклування про політв’язнів, які ще сидять, пересилання їм ліків, харчових бандеролей, літератури, заповнювало життя Катерини Зарицької.

Вона любила подорожувати: була у Києві, Каневі, відвідала у Мордовії могилу чоловіка, де нарешті змогла з ним попрощатися.

29 серпня 1986 року Катерина Зарицька померла. У 1991 році під час перепоховання М.Сороки із Мордовії в Україну прах К.Зарицької був перехований разом із прахом її чоловіка в одну могилу на Личаківському цвинтарі у Львові.

Про цих безкомпромісних незалежних людей, великих патріотів України, про історію надзвичайної й трагічної любові можна прочитати у книгах:

- Онишко, Леся. "Нам сонце всміхалось крізь ржавії грати...".Катерина Зарицька в українському національно-визвольному русі : монографія / Л. Онишко. - Торонто ; Л. : Літопис УПА, 2007. - 912 с. - (Літопис УПА. Бібліотека).

- Онишко, Леся. Катерина Зарицька: Молитва до сина / Л. Онишко .- Л. Світ, 2002 .- 175 с.: фотогр.

- Бондарук, Леся. Михайло Сорока : до 90-річчя від дня народження і 30-ліття від дня смерті / Л. Бондарук .- Дрогович: Відродження, 2001 .- 294 с.: фотогр.

Які представлені на викладці літератури «Їх серце належало краю», що функціонує у читальному залі центральної бібліотеки.

Останнє редагування Середа, 12 жовтня 2016 19:47