Молодого хлопця з чудовим голосом запрошує до своєї новоствореної трупи Йосип Стадник. Так у 1935-1939 роках Ярослав Геляс працював у «Мистецькому турне» під плідною рукою режисера Стадника, був часто його партнером, у процесі підготовки прем’єр, проходив практично його школу майстерності.
Потім була робота у Львівському драматичному театрі ім. Лесі Українки, засновником якого був Йосип Стадник. Роль в драмі «Любов Ярова» була першим великим успіхом молодого Ярослава.
Кожна наступна роль Геляса стверджувала свою попередню розширенням діапазону гри, колоритністю образного мислення.
Так було і в роки роботи у Львівському театрі юного глядача ім. М. Горького. Вчителем у ці роки став для Ярослава Геляса режисер Володимир Скляренко. В роботі з ним уперше на українській сцені було створено образ Чацького за твором О. Грибоєдова «Лихо з розуму».
Відтак у цій ролі його й запримітив Мар’ян Крушельницький. У 1949 р. він запросив Геляса до Харкова у Харківський академічний український театр ім. Т. Шевченка. Тут у травні 1956 р. відбулася прем’єра трагедії Шекспіра Гамлет, де Я. Геляс виконав роль Гамлета. Відтоді за ним надовго закріпилося звання «український Гамлет». Ця роль стала справжнім творчим відкриттям у створенні образу шекспірівського Гамлета на українській сцені.
1964 р.- присвоєно звання Народний артист УРСР.
З грудня 1958 р. по 1960 рік Ярослав Геляс – працює у Львівському театрі ім. М. Заньковецької. У червні 1960 року він з колективом театру гастролює у Тернополі.
Визначними для Геляса були п'ять театральних сезонів, коли він працював в театрах Києва, Львова, Одеси, творив з такими самобутніми режисерами, як Мар’ян Крушельницький, Гнат Юра, Василь Василько.
У 1963-1974рр. - головний режисер, актор Тернопільського театру імені Т. Шевченка
В 1974-1992 рр. - головний режисер Закарпатського обласного державного українського музично-драматичного театру. в Ужгороді
Як митець Ярослав Геляс – постать своєрідна та самобутня. Він проявив себе і як чудовий кіноактор, створивши ряд яскравих образів: Нідова («Чортова дюжина»), Романовського («Дума про Британку»), Штефана Дзвінки («Олекса Довбуш»), Івана Франка («Родина Коцюбинських»), Ганського («Помилка Оноре де Бальзака»), Михайла Павлика («Івана Франко»).
Щедрою та плідною була театральна діяльність народного артиста УРСР Я. Геляса як актора і режисера.
Помер 6 жовтня 1992 р. Похований на Личаківському цвинтарі.
Геляс Ярослав Томович
(21.11.1916р., с. Терпилівка Підволочиського р-ну – 6.10.1992р., м. Львів) - український актор театру та кіна, режисер, художник, діяч культури.
Ярослав Геляс народився 21 листопада 1916р. с. Терпилівка Підволочиського району Тернопільської області. Навчаючись ще у сільській школі гарно співав та любив малювати. Потім було навчання у гімназії та промисловій школі Тернополя. Свою акторську діяльність розпочав 1934 року у Українській мандрівній трупі Богдана Сарамаги. У цій трупі був недовго, вкінці 1934 року перейшов до Театру ім. Івана Тобілевича. Саме тут працював разом з Миколою Бенцалем, Лесею Кривицькою, Іваном Рубчаком, Йосипом, Софією і Стефою Стадниками та іншими відомими галицькими акторами.