Історія краю (1)

Підволочиськ – селище міського типу, розташоване на Заході України - на правому березі річки Збруч та його притоки річки Самця.

Підволочиськ – земля, яка зберігає історичні пам’ятки кам’яного віку. У ІV – ІІІ тис. до н.е. тут проживали племена Трипільської культури. У І тис. до н.е. тут проживали скіфи-орачі. З середини І тис. н.е. Надзбруччя – арена слов’янства, але разом з тим це місце численних міграцій германських племен, гунів, а пізніше угрів.

Від давніх часів через Збруч проходив торговельний шлях (Кучманський шлях). В місцевості, де шлях перетинав річку на обох берегах виникло два поселення з однаковою назвою – Волочище. Саме в цьому місці вантажі перетягували волоком через заболочену місцевість й на човнах переправляли через Збруч. Найпоширеніша думка, що, назва Волочище походить від слова «волочити» (переправляти). Інша версія – від слова «волока», що пов`язана з одиницею земельної міри, яка мала 30 моргів (близька 17 га). Також вважають, що давньоукраїнське слово «волочище» означає низинне заболочене місце.

Перша письмова згадка про стан на правому березі ріки (західному, галицькому) датується в акті від 9 липня 1463 року про поділ «Отчини своєї» де написано, що ця частина перейшла Василю Збаразькому. Від половини ХVІІ століття це поселення називали Підволочиська (згодом Підволочиськ).