Політичні і громадські діячі (3)
(1889 с. Дорофіївка Підволочиського р-ну – 22.02.1951, Чикаго, США) – адвокат, громадсько-політичний діяч, доктор права.
Початкову освіту здобув у Підволочиську. 1899–1907 рр. навчався в українській гімназії у Тернополі, на правничому факультеті Львівського університету.
(справжн. прізв. Шайб; 11.11.1910, смт.Підволочиськ – 22.01.1996, Єрусалим, Ізраїль) – визначний діяч Ізраїлю, борець за свободу (один з керівників «Лохам Херут Ісраель» (Лехи), єврейської підпільної організації, що діяла проти британського мандату в Палестині з 1940 р. і до заснування держави Ізраїль в 1948 р.), публіцист, історик, філософ.
В 1918р. сім`я переїхала у Львів. Навчався у єврейській гімназїї, а в 1928р. вступив до семінарії рабинів у Відні. Паралельно з навчанням там він навчався у Віденському університеті де у 1934р. отримав ступінь доктора філософії. Після закінчення навчання викладав Танах в Учительській семінарії у Вільнюсі, паралельно з цим був одним з керівників Бейтара в Польщі.
У 1935 році Ісраель Шайб повернувся до Львова, працював учителем в містечку Волковийськ і керував там відділенням Бейтара, молодіжного руху сіоністів-ревізіоністів. Він почав публікувати статті в ревізіоністської пресі і набув популярності в єврейському середовищі Польщі. У 1937р. почав викладати в Учительській семінарії у Вільнюсі
У серпні 1939 року, після того як він був звільнений з семінару з-за своїх ревізіоністських поглядів, Шайб переїхав до Варшави, де став співпрацювати з ревізіоністською пресою і очолив відділення Бейтара з культури. З початком Другої світової війни разом з дружиною прибув у Вільно, а звідти за підробленими документами через Москву, Одесу і Туреччину вони змогли дістатися до Ерец-Ізраїль.
Під час Першої світової війни співпрацював з «Союзом за Визволення України» та був його представником у Болгарії
У 1918 р. став делегатом Української Національної Ради Західноукраїнської Народної Республіки. Після відступу українського війська зі Львова залишився у місті. До 1922р. – редактор органу УСДП г. «Вперед» (Львів).
Ганкевич був головою виконавчого комітету в 1921–1923 та 1930–1934 (або 1929—1933) р. 3 липня 1924 у Львові відбулась конференція Української соціал-демократичної партії, на якій відбувся розкол. Права група на чолі з Ганкевичем запропонувала об'єднатися з ППС проти червоного та білого терору.