Історія (4)
2020-й рік став роком великих змін для бібліотек Підволочищини. Ще у 2016 році, після поділу Підволочиського району на громади (Новосільську, Скалатську Скориківську, Підволочиську та с. Токи), багато бібліотек системи відійшло до різних громад.
У Підволочиську громаду увійшли бібліотеки сіл: Богданівка, Галущинці, Іванівка, Кам’янки, Качанівка, Клебанівка, Оріховець, Староміщина, Супранівка, Турівка, Хмелиська, Підволочиська бібліотека для дітей та Підволочиська центральна бібліотека. Усі вони увійшли у Підволочиську централізовану бібліотечну систему, яка змінила свій статус з районної у ЦБС громади.
Підволочиська централізована бібліотечна система – це об'єднання бібліотек Підволочищини у єдине цілісне утворення. Підпорядковується відділу культури і туризму Підволочиської районної державної адміністрації.
На теренах нашого реґіону провісниками бібліотек були товариства «Просвіти» та створені ними читальні.
Ініціатива заснування «Просвіти» виходила з того, щоби з темного затурканого люду зробити самосвідому націю, якій належиться людська гідність та громадянські права. Одним із ідейників і засновників «Просвіти» був пароха с.Шельпаки Підволочиського району о.Степана Качали. Так ще 1868 року було започатковано діяльність цієї громадської організації.
Підволочиська центральна дитяча бібліотека одна із дитячих книгозбірень району. Як кожна людина, кожне місто, так і бібліотека має свою історію. Книгозбірня для дітей відчинила двері у червні 1946 року.
Бібліотека була підпорядкована Підволочиському відділу культури, який був організатором і засновником. На час створення в дитячій бібліотеці працювало 2 бібліотекарі. Був створений тільки один відділ обслуговування – абонемент. Матеріально-технічна сторона була представлена дуже скромно. Це була одна кімната – площею 20м.кв., де кілька стелажів, столів.
Відкрито бібліотеку по причині росту населення в Підволочиську, в тому числі дітей. Приміщення надане в міській Ратуші (тепер музична школа), де бібліотека знаходилася до 1983 року.
Історія бібліотеки Підволочиська бере свій початок ще з бібліотек «Просвіти» початку ХХ століття.
Підволочиськ – колишнє прикордонне містечко, розміщене на правому березі річки Збруч. На початку ХХ століття у місті була москвофільна читальня М.Качковського. На той час духовні потреби парафіян здійснював о.Ізидор Свистун, який був москвофілом і тому товариство «Просвіта» тут створено значно пізніше, ніж розпочалось у Галичині.
Лише з приходом о.Михайла Патрила в 1927 році в Підволочиську було створено філію товариства «Просвіта» і першим його головою був Андрій Федорович.
Українська громада містечка викупляє у багатого єврея Копки старий млин, розбирають його і будують Народний Дім.
У 1928 р. Народний Дім посвячують отці Ізидор Свиступ, Михайло Патрило, О.Куниця. Очолює посвяту о.Іван Бучко зі Львова, який був послом від українців у Польському сеймі.
В 1928 році при Народному Домі відкриває свою роботу читальня. Першим бібліотекарем була – Марія Коцюбинська. А першими фундаторами читальні стають батько і син Навроцькі Олександр і Денис. Денис Навроцький був на той час радним міста і членом його управи. Мав загальну довіру і пошану всіх мешканців міста (в якому на той час проживало – 85% євреїв, лише – 15% українці і поляки). При допомозі бібліотеки у читальні створено гуртки – любителів книжки та гурток шахістів, працювало молодіжне об`єднання «Молода Просвіта». Молодь залучалась до участі щорічного святкування днів народження Тараса Шевченка, Івана Франка, Маркіяна Шашкевича, різних історичних дат.
Сам Іван Франко побував у читальні Народного Дому, де відбувся вечір, присв`ячений 40-річчю літературної і громадської діяльності. Поет читав тоді свою поему «Мойсей».
З приходом радянської влади робота читальні була припинена.
В 1940 році був утворений Підволочиський район. Розгорнули роботу районні і селищні установи і організації. Був створений районний відділ культури. У воєнний період його робота була припинена.
У жовтні 1944 року Підволочиський відділ народної освіти організовує районну бібліотеку і з 23 листопада 1944 року бібліотека розпочинає свою роботу. Завідуючою Підволочиською районною бібліотекою призначають Губай Олену Семенівну, а бібліотекарем Йориш Цесю Йосипівну.
Отже, цей день вважається днем заснування Підволочиської районної бібліотеки. Згодом бібліотека переходить до районного відділу культури.
Розміщується бібліотека у одній кімнатці в приміщенні теперішнього кінотеатру. Перші книжки для бібліотеки були зібрані за рахунок пожертвування громадян містечка. Згодом фонд поповняється книгами з посилок із східних областей України, із Тернопільського бібліотечного колектора, книжкових магазинів.
У 1946 році книжковий фонд бібліотеки уже становив – 4250 прим.книг. Була організована і перша періодика.
Згодом бібліотеку переносять в пристосоване приміщення при музичній школі, де для бібліотеки виділяють чотири кімнати.
10 червня 1946 року районний відділ культури засновує дитячу бібліотеку. Отже дві кімнати у районній бібліотеці віддають на дитячу бібліотеку.
З ростом населення, розвитком промислового виробництва в районні, зросли нові потреби і вимоги в матеріально-технічній базі бібліотек.
У 1960 році районну бібліотеку очолює Макарова Лідія Іванівна, молодий спеціаліст із Київщини, яка була направлена після закінчення Біло-Церківського бібліотечного технікуму у Підволочиськ на роботу. В цьому ж році бібліотеку переносять у нове приміщення по вул. Леніна і займає п`ять великих просторих, світлих кімнат. Дитяча бібліотека залишається в приміщенні при музичній школі.
Розширюється штат районної бібліотеки, створюються нові відділи, абонемент, читальний зал.
У 1960 році районна бібліотека нараховувала уже 1600 читачів. Книжковий фонд становив понад 20 тисяч примірників книг. До послуг читачів у читальному залі було передплачено 100 назв газет і журналів. Вся робота в бібліотеці не обмежується лише книговидачею, а проводять серед читачів культурно-масову роботу.
На початку 70-х років штат районної бібліотеки вже становить 5 чоловік: зав.бібліотекою – Бакановська В.І., методист – Вересюк М.М., бібліотекар – Перла О.П., зав. читальним залом – Тлуста Г.П., зав. абонементом – Ларіонова І.В.
В 1974 році – директором бібліотеки стає Писик Марія Михайлівна.
1975 рік – рік підготовки до централізації. Масовий пероблік книжкового фонду.
1976 рік – рік централізації. Створення єдиного книжкового фонду та єдиного алфавітного каталога.
З року в рік збільшується книжковий фонд бібліотеки, відкриваються нові відділи:
- методично-бібліографічний відділ;
- відділ обробки та комплектування книжкового фонду;
- відділ організації і використання єдиного книжкового фонду.
Приміщення, яке займає районна бібліотека на той час не відповідає вимогам часу, потребує розширення.
У листопаді 1979 року виконком Підволочиської селищної ради виділяє під Центральну районну бібліотеку окреме приміщення старого побуткомбінату, яке потребує капітального ремонту, реконструкції і добудови. Протягом двох років ведуться будівельні роботи, добудовується приміщення яке призначається для дитячої бібліотеки. І в 1982 році центральна районна бібліотека та центральна дитяча бібліотека переходять у прекрасне відреконструйоване приміщення по вулиці Шевченка, 7.
З травня 1986 року по серпень 1992 року директором ЦБС призначено Ларіонову Ірину Володимирівну.
Після проголошення Незалежності України бібліотеки поміняли напрям своєї роботи. Пріоритетними стали краєзнавчі та народознавчі напрями діяльності.
З вересня 1992року по серпень 2001 року директором ЦБС знову працювала Писик Марія Михайлівна.
З вересня 2001року по травень 2007 року директор ЦБС Пліс Мирослава Андріївна.
З червня 2007 року по сьогоднішній день директор ЦБС Жолубак Людмила Антонівна.
Для бібліотеки настає час піднесення та процвітання. У читальному залі для дорослих гостинно відкриває двері на свої засідання музично-літературна вітальня «Елегія». У дитячій бібліотеці починає працювати дитячий ляльковий театр «Лялька і книга».
Кожний відділ займає окремі просторі кімнати.
Історія Підволочиської центральної районної бібліотеки тісно пов`язана з розвитком самої держави. Економічні негаразди середини 90-х років відбилися і на роботі нашої бібліотеки. Працівники переводяться на 0,75 та 0,5 ставки, пройшло скоротчення штату, погіршується матеріально-технічна база бібліотеки, набагато зменшується поповнення книжкового фонду. Лише бібліотекарі за покликанням, люди з великої літери змогли вижити і працювати на повному ентузіазмі.
2002 рік став поштовхом для покрашення матеріально-технічної бази бібліотеки. Бібліотекарі центральної бібліотеки переведено на повні ставки, збільшується поповнення книжкових фондів україномовними книгами, новими довідковими виданнями.
На сьогодні бібліотека старається жити і стає центром духовного і культурного відпочинку жителів селища, «стає аптекою людських душ».