За свою діяльність Дарія Гусяк була позбавлена волі на 25 років. Відбула покарання у Верхньо-Уральську Челябінської області (росія), а згодом у Володимирській тюрмі. У 1969 році її перевели у концтабір в Мордовії. Дарія Гусяк відбула весь термін покарання, звільнившись на 51 році життя.
Після звільнення, пані Дарія не мала права жити на Львівщині, тож переїхала у містечко Волочиськ на Хмельниччині до своєї подруги, зв’язкової головнокомандувача УПА Катерини Зарицької. Разом працювали до пенсії у кравецькій майстерні. На життя заробляли собі шиттям, висилали посилки ув’язненим шістдесятникам.
З 1995 року Дарія Гусяк жила у Львові, нею опікувались монахині.
Померла 12 серпня 2022 року і похована на Личаківському кладовищі у гробівці Шухевичів.
Дарія Гусяк
4 лютого свій 100 річний ювілей відзначала б Дарія Гусяк - зв’язкова головнокомандувача Української Повстанської Армії Романа Шухевича.
Народилась у сім’ї націоналістів на Львівщині. Усі члени сім’ї пані Дарії допомагали Організації Українських Націоналістів. У 1947 році, відчуваючи небезпеку арешту, Дарія з мамою продали майно, покинули хату і перейшли у підпілля. Вона стала зв’язковою головнокомандувача УПА і разом зі своєю мамою шукала й облаштовувала хати, де проживав Роман Шухевич. В 1948р. її прийняли в ОУН. 2 березня 1950 року Дарію Гусяк заарештували. Били і катували, вимагаючи назвати місце перебування Романа Шухевича. Та вона мовчала. Витерпіла, дивлячись як б’ють її маму; вистояла, коли у камеру підсадили агентку, щоб добитись інформації; витримала коли вводили їй психотропні препарати…