День пам'яті жертв політичних репресій

- 40-і роки ХХ ст. – депортація кримських татар та інших народів, боротьба з УПА та українським підпіллям, післявоєнні репресії.
- 50-ті роки ХХ ст. - посилення ідеологічного терору, переслідування інтелігенції за «буржуазний націоналізм». Додаткові покарання для колишніх в’язнів ГУЛАГу та репресованих у 1930-х роках, яких відправляли на довічне заслання у віддалені райони СРСР. Зі смертю Сталіна каральні заходи здебільшого зводились до звільнень з роботи, заборони на наукову та творчу діяльність, морального цькування, негласного нагляду.
- 60-80-ті роки ХХ ст. - репресії були спрямовані проти «шістдесятників» — дисидентів, правозахисників та митців, які виступали за національне відродження, демократизацію та свободу слова. Запроваджено нові форми терору — «каральну психіатрію».
Точної цифри загиблих та засуджених у 20-80-х рр. ХХ ст. встановити, скоріш за все, вже ніколи не вдасться. За даними архівів Служби Безпеки України, лише від 1927-го до 1990-го в Україні було заарештовано понад мільйон осіб, з них 545 тисяч – засуджені до різних видів покарань, щонайменше 140 тисяч людей розстріляли.
Сьогодні ми знову говоримо про репресії в Україні.
- з 2014 року росія розгорнула масові репресії в окупованому Криму. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну, на окупованих територіях України, політичні репресії набули рис «сталінських» методів: незаконне затримання та викрадення проукраїнських активістів, журналістів, волонтерів; жорстокі допити та катуванням; незаконне засудження до тривалих термінів ув’язнення або довічного позбавлення волі за сфабрикованими обвинуваченнями українських військовополонених та цивільних заручників; викрадення, депортація, мілітаризація, примусове переміщення на територію росії та незаконне усиновлення українських дітей...