поділилася спогадами її похресниця – Любов Олійник. Її розповідь додала особливого живого звучання та глибокого сенсу. Пані Люба знає дуже багато пісень про УПА. На цьому заході вона виконала особливу для неї пісню «Про матусю…», яку співала п. Теона. Надзвичайно символічно стала присутність на заході ветеранки сучасної російсько-української війни п. Софії Лисобей – кулеметниці 24-окремої механізованої бригади. Нині вона фахівчиня із супроводу ветеранів Підволочиської громади. Саме такі жінки, як пані Софія, — є продовженням боротьби за свободу, яку розпочали повстанки минулого століття. Присутні радо вітали і п. Олену Ільчишин – старшу інструкторку відділення рекрутингу та комплектування 5 відділу Тернопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Саме п. Олена відкрила багато цікавих постатей сучасних жінок-військових і допомогла глибше зрозуміти роль жінок у боротьбі за свободу України. Адже вона разом із чоловіком і сином стала на захист України ще у 2014 році. Вона поділилась спогадами про пісні які любили слухати наші солдати, адже сама походить із співучої родини. Любов дло співу підхопили і її діти. А улюбленими піснями сина Андрія на війні стали: «Три тисячі років йде наша війна», «Прощаюсь, Ангеле, з тобою». Усі присутні мали змогу переглянути книжкову виставку «Жіноче обличчя УПА».
Жінки свободи - жінки УПА
14 жовтня відбулася година–спомин, присвячена відважним і незламним жінкам Української Повстанської Армії - справжнім жінкам свободи. Їхня мужність і жертовність стали невід’ємною частиною історії нашої країни. Історик-краєзнавець Юрій Мокрій розповів про неймовірно сильних духом і відважних жінок-землячок: Катерину Зарицьку та Ганну Герасимович –Когут. Присутні змогли емоційно пережити та зануритися у гірку долю депортованих українських сімей до Сибіру через уривки з фільму режисера Г. Кохана «Страчені світанки». Про зв’якову УПА, жительку с. Турівка Теону Пелихату,