(1876р., с.Оріховець Підволочиського р-ну – 23.09.1961р., м.Мостиська Львівської обл.) – церковний і суспільний діяч, видавець. Співзасновник Українського національно-демократичного об`єднання. Богослов`я студіював у містах Львів, Відень та Інсбрук (обидва – Австрія). Душ пастир у Скалатському повіті, духівник у Львівській духовній семінарії. Під час 1-ї світової війни – душ пастир українських емігрантів у м. Бремен (Німеччина). Президент Західної області Української Народної Республіки найменував Куницького крилошанином Львівської митрополичої капітули. Парох архікатедральної парафії Св. Юра, викладач у Богословській академії у Львові. Видавав газети «Нова рада» (1919-20рр.), «Наш прапор» (1923-24рр.). 1928-30рр. – посол до польського сейму. 1937-39рр. – голова Комітету допомоги політв’язням. Від 1939р. – у Відні. 1944-56рр. – на засланні в Сибіру. Повернувшись, проживав у Мостиськах. Автор книг «В суздальській тюрмі» і «Вітер з-над моря».