Той замок, що тепер його рештки є в Токах, то за польського королівства належав панам, що жили в Ожигівцях. Токи, то властиво, мали господарські будови і замок. У підземеллях того замку мучилася не одна чесна людина. Бо ті пани, що їх дідько видумав на людську біду, напосідалися на того мужика, як хотіли. І вліті, і взимі, і перед Спаса і по Спасі не було від них спасу.
Старий Хміль розказував, що замок у Токах був високий і моцний. Ще хлопцем він бачив, що навколо замку були рови з водою десь до двадцять п'ять метрів глибини. Казав, що останній раз той замок брав Данило Нечай з козаками. Об'їхав здалеку Нечай на коні той замок, виїхав на горбок та добре обдивився, розміркував, а вночі напав.
Тоді зруйнували козаки замок, знищили в ньому все шляхетське військо. Та й козаків тут загинуло чимало... Була їх могила між Токами та Ожигівцями, але розорали. А в Ожигівцях ще є дотепер дві козацькі могили.
/Записав 1987 р. В. Гайда в с. Пальчинці Підволочиського р-ну від З. Балабана, 63 р/
// Неопалима купина : легенди та перекази землі тернопільської . - Тернопіль : Джура, 2007