Процик Нестор Іванович

(07.11.1912р., с.Гнилички, нині Підволочиського р-ну – 30.06.1973р., США) – лікар, літератор, громадсько-політичний діяч. Доктор медицини (1949р.). Член УВО, очолив терен. провід., член Центрального проводу ОУН. Навчався в Ягеллонському університеті (м. Краків, Польща), закінчив медичні студії в Сорбонському університеті (1949р., м. Париж, Франція). У березні 1939р. в м. Львів заарештований під час роботи 7-го конгресу Союзу українських студентських організацій під Польщею; ув’язнений. Після звільнення у вересні 1939р. продовжив у Кракові медичні студії та підпільну роботу. 1941–1945рр. – у німецькому ув’язненні. 1946р. за дорученням С.Бандери відповідав за організаційну мережу ОУН у Франції. 1950р. переїхав до США (м. Ньо-Йорк, Говадні, від 1956р. – Боффало). Працював лікарем асистентом, професором психіатрії, викладав в університеті; від 1956р. – головний психіатр у клініці в Боффало; 1962р. – асистент, директор, 1970р. – директор психоневрологічної лікарні в м. Ньо-Йорк. Співорганізатор у цьому місті організації «Американські приятелі Антибільшовицького блоку народів» (1956р.), відділу Українського літературного товариства Пн. Америки (1958р.); діяльний в інституті українських організаціях. Заступник президента Українського конгресійного комітету Америки, засновник і довголітній голова дирекції кредитної спілки «Дніпро». Автор статей в американських часописах, поезії опубліковані в україномовних виданнях США. Про Процика вийшла книга Г.Кичук «Відлітають журавлі» (Збараж, 1998р).